Facebook Telegram Twitter Instagram YouTUBE


Головна  >  Публікації  >  Новини  >  11 Серпня 2020, 13:08

Олександр Ткаченко розповів про програму національних круглих столів у інтерв’ю Укрінформу

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю національному інформаційному агентству “Укрінформ” розповів про програму національних круглих столів, в рамках якої науковці та інтелектуали обговорюватимуть теми культури діалогу, мистецтва, мови, релігії та екології. Модеруватиме заходи громадський і культурний діяч Олесь Доній. 

Пане Олександре, розкажіть, як виникла ідея проведення національних круглих столів? 

Олександр Ткаченко: Коли я ще працював головою парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, на початку року ми зіштовхнулися з великою кількістю пропозицій щодо поправок до різних законів, які є системовизначальними для країни. Зокрема, це стосувалося "мовного" і "релігійного" законів. Зрозуміло,що просто так дискусію стосовно цих тем проводити в межах політичних баталій буде непросто, тому що є щонайменше дві різні протилежні точки зору, які не перетинаються. 

Нам стало очевидно - щоб надалі вести дискусію більш змістовно і  використовуючи таке поняття як культура діалогу, було б непогано послухати тих, хто працював над цими темами - науково, з науковим підходом, хто має розуміти набагато краще, ніж політики, хто може оперувати фактами, науковими роботами, доказами, історичним підґрунтям для того, щоб продовжити цю дискусію, виходячи за рамки звичайних політичних баталій. 

Коронавірус завадив цій історії статися, хоча ми провели перші дискусії з ученими ще на початку цього року. Уже очоливши міністерство я зрозумів, що цю справу, очевидно, варто продовжувати на рівні міністерства. Ми переговорили з громадським, культурним діячем Олесем Донієм. Оскільки політикам тут не варто було б навіть модерувати це питання. Краще, щоб це робили люди, які своїм прикладом та історією своєї роботи могли б бути ініціаторами такої дискусії, оперувати різними точками зору. 

Коли стартує проєкт? 

Олександр Ткаченко: Ми домовилися про те, що такі круглі столи ми започаткуємо з вересня цього року. Вони будуть присвячені різним темам, відбуватися будуть в різних містах України з ученими, яких відбирає Олесь Доній з релігієзнавцем, колишнім заручником окупантів Ігорем Козловським. Круглі столи будуть публічними, відкритими, але після цього вони будуть закінчуватися закритими круглими столами вже із залученістю політичних діячів, місцевої еліти в тих містах, де ми будемо проводити ці дискусії.

У яких містах будуть проводитися ці круглі столи? 

Олесь Доній: Ми обрали знакові теми. У Києві буде перший круглий стіл, присвячений темі культури діалогу. Допомагати нам і координувати взявся директор Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНУ Анатолій Єрмоленко. В Одесі буде круглий стіл по історії, координатор -  декан історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Іван Патриляк. У Харкові - питання мови, причому з різних боків. Запросили ми до цього координатора безкоштовних курсів української мови Анастасію Розлуцьку. У Чернівцях відбудеться круглий стіл "Щастя як мета". На моє переконання, це взагалі має бути ідеологія українського політикуму. Координуватиму цей круглий стіл безпосередньо я. Анатолій Єрмоленко зі своїми колосальними знаннями мені в цьому допоможе.

У Кривому Розі проведемо круглий стіл на тему екології. Це одне з тих міст, яке уражено наслідками прогресу, які, безперечно, приносять кошти в бюджет, але й приносять певні екологічні проблеми. Відомий український еколог Павло Вишебаба взявся там проводити цей круглий стіл. Другим не обласним центром, де буде проведено круглий стіл, є Острог. Ми вже домовилися з Острозькою академією - там відбуватиметься захід по питаннях віри та релігії. І тут захід координуватиме Ігор Козловський - релігієзнавець, який відбув два роки в “деенерівських” застінках.

Підсумковий на цей момент круглий стіл, тому що програма може ще розширюватися, відбудется в грудні у Полтаві про мистецтво. Це не лише література, не лише образотворче мистецтво. Відомий український культуролог, куратор Костянтин Дорошенко взявся за цей круглий стіл.  

Тобто на круглих столах буде надано майданчик для дискусії, у першу чергу науковцям? 

Олександр Ткаченко: Перша частина, найголовніша, буде присвячена саме науковцям, без політики. Модерувати буде Олесь Доній у співмодерації з Ігорем Козловським. Вона буде йти в онлайн-трансляції.

Розглядаємо пропозицію за результатами цих круглих столів вже в закритому форматі, щоб мати відверту дискусію, залучати до розмови політиків та лідерів-думок. Усі документи, уся інформація, яка буде у вигляді доповідей на цій дискусії, очевидно, що теж має бути доступною для того, щоб широка громадськість могла ознайомитися з різними точками зору на різні теми. 

Чому саме науковці? 

Олесь Доній: В Україні недостатня увага до професійного гуманітарного середовища. У нас, фактично, політики перетворилася на шоу-бізнес і так звані "говорящі голови", які значною мірою використовуються медіагрупами, які формують їх перелік. У нас мало запрошують до публічних дискусій, до впливу на суспільство насправді обізнаних осіб. Тому наше завдання, яке ми ставимо перед собою, - це середовище підняти на умовний п'єдестал, щоб воно стало більш впливовим. 

Олександр Ткаченко: Ми хочемо вийти з наративів, які є політично нав'язаними. У межах дискусії почути голос тих, хто готовий говорити про те, що можна шукати компроміси, можна говорити про речі, які нас об'єднують, а не роз'єднують. І в цьому сенсі голос вчених - надзвичайно недооцінений актив, тому що ми ніколи не дивилися ні на їхні напрацювання, ні на те, якими сенсами, змістовними, більш якісними, вони можуть цю дискусію наповнити.

Чи правильно я розумію, що одна із цілей круглих столів - надати слово людям з різними, часом протилежними точками зору? 

Олесь Доній: Дуже важливе питання про різні погляди. Продемонструю книжку, упорядником якої я є: “Трансформація української національної ідеї”. Тут є ліві і праві, тут є люди, які дотримуються націоналістичних поглядів, а є люди, які дотримуються антинаціоналістичних поглядів, наприклад, посол України в України в Австрії Олександр Щерба. І ми даємо можливість і тим висловитися, і тим. Інша справа - з науковим підходом, з аргументацією і вмінням обов’яково вислухати опонента. Круглий стіл саме тому й національний, загальносуспільний, що ми даємо можливість усім, хто здатен аргументувати і слухати опонента, висловитися в тій чи іншій формі. Вони можуть висловитися на круглому столі, поставити запитання. Або ми плануємо окрім цього заходи навколо круглих столів. Наприклад, можливо, це буде серія статей, збірок. Ці сім питань - це не підсумок, це початок великої дискусії.  

Як зробити так, щоб дискусія не залишилася лише на рівні розмов? Умовно кажучи, щоб ідеї, висловлені на круглих столах мали продовження?

Олександр Ткаченко: Головне, що ці аргументи, ці напрацювання можуть використовувати, в тому числі, політики в подальшій своїй роботі, наситити цю дискусію більш глибоким змістом і зрозуміти, що насправді може рухати нас вперед. Напевно, друга головна ціль цього проєкту - ми хочемо питання культури діалогу в суспільстві підняти на трошки інший рівень. Вийти за межі того, що Олесь Доній називає шоу-бізнесом у політиці, - до діалогу, який, скоріше, буде про зміст, про те, що нас об’єднує, а не про дискусію, яка розводить нас по різних кутках. 

Олесь Доній: Дуже важливо, що міністр запланував після того в непублічному режимі, після кожного круглого столу, ще закриті зустрічі з політиками для того, щоб вони могли насититися цими знаннями, і щоб інтелектуали теж мали можливість бачити, що їхні знання можуть втілюватися через законопроєкти, через якісь ідеї, через якісь програми міністерські або щось інше. Тобто це додатковий зв'язок, який був розірваний. У нас була проблема: інтелектуал і державна влада - вони як паралельні світи. Тут є пропозиція взаємостосунків із взаємовпливом.

Як це може відбуватися на практиці? 

Олександр Ткаченко: На практиці це може звучати таким чином: ми зараз розробляємо ідею великої реставрації пам’яток культури. Не секрет, що багато пам’яток культури на сході та півдні України були збудовані за царських часів і розглядаються багатьма як щось чужорідне, яке принесене нам зовні. Хоча насправді - це надбання нашої культури і головна мета - наситити його змістами, щоб ми могли бачити і після цього чути нові аудіогіди, говорити про те, чому це є частиною нашого культурного надбання і не відштовхувати, а навпаки використовувати для того, щоб розширити наше розуміння того, що є, власне, культурним надбанням України. 

Раніше ви зазначили, що за результатами серії круглих столів будуть відбуватися закриті зустрічі з політичною елітою та лідерами-думок. Чи є мета ініціювати зміни до законодавства за результатами цих дискусій? 

Олександр Ткаченко: У нас немає чіткої мети для того, щоб це стало змінами до законодавства. Це не мета цих круглих столів. Мета цих круглих столів - поговорити про те, що діалог може відбуватися на іншому змістовному рівні і, можливо, це стане причиною більш змістовної дискусії з цих питань у подальшому в сфері реалізації політик, проєктів, змін тощо.

Олесь Доній: Є питання світоглядної реформації, її необхідності. Українське суспільство значною мірою розколоте за багатьма ознаками - регіональними, конфесійними, мовними. Після останньої президентської кампанії - ще й політично. Люди дуже часто припинили спілкуватися між собою - через різні вподобання під час президентської кампанії. Це ненормально. Нація ослаблена, і під час російської агресії це є колосальний мінус. Наше спільне завдання - зробити націю сильною, а для цього - об’єднаною.

Тобто проєкт можна назвати відповіддю на російську пропаганду?

Олександр Ткаченко: Це асиметрична відповідь російській агресії. Їм ми не можемо протиставити ядерну зброю. Їм ми можемо протиставити те, що ми будемо єдиними, сильними, те, що ми визнаємо культурну спадщину різних регіонів і те, що ми можемо вести розмову зовсім в інших парадигмах. Росія використовує наратив, що Україна “слабка і не відбулася”. Мені дуже не хотілося, щоб ми в наших медіа використовували ті самі речі - одні патріоти, інші русофіли. Ми маємо суспільство, яке здатне протистояти цій агресії тим, що воно може бути єдиним, може слухати одне одного і поважати точку зору іншого. 

Спілкувалася Валерія Мацеха


Перейти до списку публікацій