Facebook Telegram Twitter Instagram YouTUBE


Головна  >  Публікації  >  Новини  >  13 Січня 2022, 13:01

Тарас Шевченко - про важливі здобутки та амбітні плани на 2022 рік

Минулий рік став плідним на здобутки для Міністерства культури та інформаційної політики. Загальні підсумки 2021-го раніше підбив міністр Олександр Ткаченко. Наразі у серії інтерв'ю заступники й заступниці міністра розкриють деталі цієї роботи, а також поділяться планами розвитку по кожному з напрямів. І чергова наша бесіда — з заступником міністра Тарасом Шевченком. 

Назвіть основні здобутки та перемоги у 2021 році за напрямом діяльності, що закріплений за Вами у Міністерстві культури та інформаційної політики?

Україна – на передовій. Наша країна була першою масово атакована інформаційно Російською Федерацією та змушена швидко напрацьовувати способи протидії. Наприклад, у 2014-му році була дуже відчутною різниця реагування на інформаційні атаки в Україні та в країнах ЄС та НАТО. Останнім часом ця різниця майже стерлася. А команда МКІП багато робить для того, щоб Україна взагалі була першою у методиках протистояння інформаційним атакам.

Так, цього року ми отримали нову Стратегію інформаційної безпеки. Нею встановлюються принципи інформаційної безпеки України та заходи протидії загрозам державній безпеці в інформаційній сфері.

Запрацював Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його роботу сфокусовано на комунікаційній протидії зовнішнім загрозам, зокрема, інформаційним атакам Російської Федерації. Також ми організували моніторинг інформаційного простору та систематичне інформування українців про дезінформацію та інформаційні атаки Російської Федерації. Запущено онлайн платформу Центру під назвою «Справді»  

Затверджено підготовлену міністерством Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.

Крім того, у нас з’явився Віртуальний музей російської агресії. Його запустив Український інститут національної пам’яті.

Боротьба з дезінформацією неможлива без розвитку критичного мислення та навчанню медіаграмотності. Для цього МКІП розпочав  реалізацію Національного проєкту з підвищення медіаграмотності населення «Фільтр» .Мета цього проєкту – об’єднання зусиль  держави, громадськості та медіаспільноти для підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення українців. Україна також приєдналася до Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності з темою «Медійна та інформаційна грамотність для суспільного блага».

Серед іншого, варто також зауважити, що міністерство  внесло зміни до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору для мовників. Затверджено нову формулу за видачу (продовження) ліцензії на цифрове мовлення. При цьому, було зменшено розмір ліцензійного збору на:

Загалом 2021 рік можна вважати вдалим. Ми стали сильнішими та краще розуміємо, в якому напрямку необхідно рухатись, і вже реалізували кілька дуже важливих  проєктів.

Варто наголосити на  потужній підтримці міністерства та його проєктів міжнародними організаціями, без якої, напевно, не вдалося б досягти таких результатів у такий короткий термін.

Зокрема, співпрацю Міністерства з  Програмою  розвитку ООН в Україні (ПРООН), завдяки якій вдалося залучити команду зовнішніх консультантів  у Міністерство культури та інформаційної політики.

Консультанти працювали в рамках проєкту  ПРООН «Resurface». Ця назва є дуже символічною, адже буквально це можна перекласти як «перебудова» і  влучно відображає філософію проєкту.

Також, варто відмітити підтримку  OSCE, NDI, Представництва ЄС в Україні, Посольств Швеції,  США та Великої Британії  розвитку Центру Стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, ПРООН, а також допомогу  USAID TCA  у посиленні комунікаційного напрямку МКІП.

Посольство Сполученого королівства Великої Британії та  Північної Ірландії, OSCE, UNICEF, IREX та Посольство Швеції підтримали Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр».

 

Які пріоритети Вашої діяльності на наступний рік?

Нашими основними  пріоритетами на наступний рік стане  інформаційна безпеки України та протидія внутрішнім та зовнішнім інформаційним загрозам, виконання Стратегії   інформаційної безпеки, а також  підтримка та посилення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; розвиток рівня медіаграмотності населення шляхом продовження  Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр»; підвищення поінформованості громадян України про переваги євро- та євроатлантичного вектору України; створення сприятливих умов для провадження діяльності у сфері медіа та посилення захисту професійної діяльності журналістів та інші важливі питання задля стабільного суспільного розвитку. Зокрема щодо популяризації у суспільстві культури створення безбар’єрного простору.

 

Як, на Вашу думку, повинен розвиватися напрям, за який ви відповідаєте у міністерстві?

Як я вже говорив, один з наших основних пріоритетів є інформаційна безпека та протидія внутрішнім та зовнішнім гібридним загрозам. Задля забезпечення результату в цій галузі важливим є посилення стратегічних комунікацій держави та створення потужного єдиного голосу.

Яскравий приклад розбудови успішних стратегічних комунікацій уряду – це Сполучене королівство Великої Британії та північної Ірландії.  В британському уряді стратегічні комунікації мають на меті допомагати громадськості зрозуміти бачення та пріоритети уряду. Вони інформують людей про державні послуги, пояснюють політику, заохочують людей вести безпечний та здоровий спосіб життя, протидіють дезінформації та просувають інтереси Великобританії на міжнародному рівні. В основі цієї роботи лежить стратегічна комунікація. Без цього діяльність стає тактичною, забезпечує короткострокові результати та призводить до дублювання. Стратегічне спілкування приносить узгодженість.

Стратегічні комунікації виходять за межі просто щоденного інформування і прагнуть вплинути на цільову аудиторію, щоб створити довгострокові зміни. 

Стратегічні комунікатори відіграють особливу роль у встановленні напрямку та  керуванні впровадженням державних кампаній, вони забезпечують досягнення результатів, які можна виміряти та розповідають довгостроковий наратив уряду.

Створення єдиного сильного голосу держави  - це також і запорука стійкості України до гібридних атак. Ми не можемо відбивати гібридні атаки і ставати стійкими, якщо ми не розбудуємо ефективні стратегічні комунікації  в державі.

Узгоджений, чіткий та зрозумілий людям голос держави є наріжним каменем  і в зміцненні єдності.

А національна єдність - це  один з факторів, що зумовлює стійкість країни до різноманітних загроз.

То ж нам потрібно посилювати роботу в цьому напрямку. Нам також важливо підсилити інституційну спроможність команди, залучивши кращих зовнішніх експертів для реалізації запланованих  у 2022 році нами проєктів.

Планів на наступний рік дуже багато і ми віримо, що створювати справжні зміни можливо тільки доклавши до цього спільні зусилля держави, експертного середовища, громадськості та міжнародних партнерів.


Перейти до списку публікацій